Сьогодні Мін’юст США нарешті оголосив звинувачення (заочно) китайським державним хакерам, які брали участь у зламі Equifax. Через тиждень після того, як серед усього іншого суд зобов’язав компанію-жертву витратити один мільярд доларів на кібербезпеку. Та це лише початок історії.
Те, що китайці зламали Equifax, в певних колах вже давно публічна інформація. Ми в Berezha Security в програмі нашого тренінгу з безпечної розробки використовуємо злами Equifax, Anthem та Office for Personnel Management (OPM), як стандартний приклад обрання мішеней для операцій міжнародного кібершпіонажу. Звучить пафосно, але насправді все дуже просто, дивіться.
- Зламавши страхову компанію із монопольним держзамовленням Anthem, китайці отримали список усіх держслужбовців у США.
- Зламавши глобальний відділ кадрів держагенцій OPM, китайці отримали список усіх держслужбовців США, які не мають доступу до інформації з грифом “SECRET” та “TOP SECRET”. Бо їх, як і скрізь у світі, супроводжують не звичайні кадри, а “режимщики-секретчики”.
- Зламавши бюро кредитних історій Equifax, китайці отримали дані про те, як люди яких немає в другому списку, але які є в першому, вносять платежі по кредитах. І якщо раптом хтось із них запізнився два-три рази зробити внесок, чуйні китайці готові допомогти їм розв’язати ці матеріальні складності в обмін на шматочок батьківщини.
Ось така елементарна вправа з теорії множин. Тому, офіційна заява, що один із трьох інцидентів виконали китайські хакери в погонах, ставить крапку в обговоренні можливих версій щодо виконавців усіх трьох операцій. У диванних експертів, для яких усе це теорія змови, можуть виникнути сумніви. Розумію, не всі люди однаково обдаровані інтелектом. Але думаю, що посперечатися їм буде краще не зі мною, а з сім’ями страчених американських розвідників, яких китайському уряду вдалося виявити у схожий спосіб серед дипломатів, що знаходилися у Китаї.
Дехто іронізує, що звинувачення американської правоохоронної системи китайцям до одного місця. Це не так. По-перше, це не просто звинувачення, це повна деанонимізація оперативників супротивника та чіткий сигнал усім і всюди: так буде з кожним. По-друге, не треба забувати, що список країн, що мають зі Штатами угоду про екстрадицію, дуже довгий. І по-третє, в американської правоохоронної системи дуже довга пам’ять.